Програма Ювілейних урочистостей 400 – ліття
Санктуарію Летичівської Богородиці
Середа – 05.07.2006
Ювілейна вігілія
20.30 - Початок молитовного чування в святині.
21.00 - Конференція на тему «Марія в історії спасіння».
21.30 - Маріїні розважання та спів.
22.30 - Конференція на тему «Захист віри в часи переслідувань. Значимість молитви Розарієм».
23.00 - Розарій зі свічками на площі перед святинею
24.00 - Свята Меса (целебрована священиками які раніше працювали на парафії та які походять звідси)
1.30 - Відпочинок. Для бажаючих є можливість індивідуального чування вночі.
Четвер – 06.07.2006
Ювілейний відпуст
7.00 – Молитви Годинкові про Непорочне Зачаття Пресвятої Діи Марії.
7.30 – Конференція «Марія в іконографії»
8.00 – Маріїна музично-поетична програма (на площі перед святинею).
9.15 – Концерт Маріїного співу у виконанні хору з Бялей Подляскі (Польща) та струнного квартету зі Львова
10.30 – Конференція на тему « 400-ліття Санктуарію Летичівської Богородиці»
11.00 – Урочисте відкриття Ювілейного року Святою Месою целеброваною під керівництвом Папського Легата, з участю Єпископату України, Єпископату Польщі, представників інших єпископатів та конфесій.
Урочиста процесія вулицями Летичева.
14.00 – Святковий обід та ознайомлення з Санктуарієм
16.00 – Освячення пам’ятника Слуги Божого Папи Івана Павла II.
Концерт присвячений пам’яті Івана Павла II у виконанні хору з Бялей Подляскі і Львівського струнного квартету. Виступи гостей.
18.00 – Освячення пам’ятного знаку на братській могилі польських вояків, які загинули в Летичеві у 1920 році.
19.00 – Свята Меса в костелі. Закінчення урочистостей.
Урочиста Відпустова Свята Літургія
6 липня 2006 року урочистим відпустовим Богослужінням, яке очолив Папський Легат, арцибіскуп Іван Юркович у співучасті з представниками єпископату Польші та єпископів Кам’янець – Подільської, Київсько – Житомирської, Луцької, Львівської та Одесько – Симферопольської дієцезій розпочався Ювілейний рік Санктуарію Летичівської Богородиці.
Цей липневий день, наповнений блакиттю голубого неба та яскравим сонячним промінням, згромадив велику спільноту віруючих, які прибули на урочистості з різних парафій Кам’янець – Подільської дієцезії, України, Польщі та інших куточків світу. Напередодні, увечері 5 липня, розпочалась Відпустова вігілія. Урочисте Богослужіння було відправлене священиками, які працювали у Летичівській парафії та покликані до служіння з цього святого місця. На площі перед храмом проведено Розарієву процесію із світлом в руках. На кожній зупинці Розарієвих Таємниць можна було почути свідчення про особливу опіку Богородиці в житті людей. Спів Маріїних пісень поволі сповнював тишею день, що згасав разом із прекрасними краєвидами цього неповторного куточка Подільської землі. Громада парафіян очікувала на перших паломників з Томашпільської групи, які завжди приходять саме на вечір напередодні. Цілу ніч у храмі тривала Адорація. Разом із своїми дітьми перебувала на чуванні Божа Матір, вдивляючись Своїм Материнським поглядом у кожне людське серце. Ранкова роса виблискувала у сяйві перших променів, а радісна метушня останніх приготувань закінчувалась.
Поволі згромаджувалась громада гостей та паломників, шикувались черги біля численних сповідальниць. Священики поспішали до них, радісно вітаючись по дорозі між собою. Вулицями міста наближалась друга паломницька група, яка вийшла з самого серця дієцезії – кафедрального храму Кам’янця – Подільського.
Інколи, спостерігаючи за людьми, яких ставало все більше і більше, відчувався дух родинного єднання усіх в цьому місці. Наче саме цього липневого дня до Материнського дому з далеких мандрівок щоденності повертаються сини і доньки. Вони знають цей дім, цінують його тепло та затишок, і кожен переповнений радістю зустрічі. Всі розкривали назустріч один одному свої обійми: кардинали, єпископи, священики, численні монахині, студенти духовних семінарій, представники чернечих згромаджень, а, також, численні гості з державних урядових структур Хмельницької та Вінницької областей, молодь, діти і поміж них наші Летичівські парафіяни. Саме серед них можна було помітити таких, що потайки витирали сльози радості тихо промовляючи: «Слава Богу».
Адже саме у їхніх серцях ще озивається пекучий спомин великої руїни, яку вони отримали на початку 90 років – все, що залишилось від святині за час безбожницького тоталітарного комуністичного режиму.
О 11 годині розпочалось Урочисте Богослужіння. На початку, в урочистій процесії було внесено ікону Летичівської Богородиці, освячену Папою Бенедиктом XVI під час його візиту до Кракова (травень 2006), як дар польського Єпископата для Летичіського Санктуарію. Гостей свята радо привітав настоятель о.Адам Пшивускі, парафіяни, а, також, єпископ-ординарій Кам’янець – Подільської дієцезії Леон Дубравський, який представив гостей зі сторони духовенства.
Були присутні:
Папський Легат - арцибіскуп Іван Юркович, Нунцій Ватикану в Україні;
Голова комісії у справах душпастерства молоді Єпископату Польщі - єпископ Генріх Томасік;
Греко – католицький єпископ – ординарій Бучецької єпархії Єреней Білик;
Єпископ – помічник Києво – Вишгородської єпархії, владика Богдан Дзюра;
О. Орест Предена, протосимфель зі Львова;
Заступник Голови Конференції римо-католицьких єпископів України,
Єпикоп-ординарій Луцької дієцезії Маркіян Трофім’як;
Єпископ-ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський;
Єпископ-ординарій Одесько-Симферопольської дієцезії Броніслав Бернацький;
Єпископ-помічник Львівської дієцезії Мар’ян Бучек;
Єпископ-помічник Києво-Житомирської дієцезії Станіслав Широкородюк.
Також, серед почесних гостей радо вітали пана Анджея Стельмаховського –професора та голову «Спільноти поляків» та пана Вальдемара Ковальского – польського консула зі Львова , Олександра Добровольського – голову Вінницької ОДА, Валерія Малькіна – заступника голови Хмельницької ОДА.
Урочисте Богослужіння очолив Папський Легат, арцибіскуп Іван Юркович:
« Моя присутність серед вас є особливим знаком присутності Папи Бенедикта XVI та Апостольського престолу під час цієї визначної події – Ювілею Летичівського Санктуарію. Це дуже важливий момент для всіх нас. Як і декілька століть тому, так і тепер цей Санктуарій є живим пам’ятником надії та любові до Матері Бога та людей...»
Проповідь виголосив єпископ Станісла Широкородюк, який, продовжуючи думку арцибіскупа Івана Юрковича, наголосив:
«Ми не відчуваємо себе сиротами, тому що маємо Марію, яка постійно турбується про нас, яка не лише прикрашає, а збагачує всю історію нашої Церкви. Важко і подумати, що було б, якби не було культу Марії в Церкві. Це наше багатство, це наша радість. Під опікою Марії ми крокуємо далі в третє тисячоліття».
Свята Літургія була прекрасно оспівана молодіжним хором з м. Бяла Подляска. Близько 60 священиків розійшлись площею, уділяючи вірним Святе Причастя. На закінчення Урочистої Літургії взяли слово представники державних органів влади.
Олександр Добровольський, голова Вінницької облдержадміністрації:
«Історія Подільської землі дуже і дуже непроста. Протягом багатьох сотень років нас завойовували, а ми знову ставали вільними, протягом сотень років нашу землю зрівнювали, зруйновували, а ми знову знаходили сили та волю, щоб відбудовувати наші будинки, наші села і міста, наші храми. Часто ставимо собі питання: чому і де ми брали сили та волю? І я думаю, що однією з відповідей на це запитання є сьогоднішня урочистість у цьому святому місці, у цьому храмі».
Валерій Малькін, заступник голови Хмельницької облдержадміністрації:
«Воскресла наша віра, воскресла наша Церква, а з ними почала утверджуватись висока духовність...»
Багатотисячна процесія вирушила вулицями міста і ще довго не стихав Маріїн спів та сповнений особливої радості людський гамір.
Освячення та відкриття пам’ятника
Слузі Божому Папі Римському Івану Павлу II
О 16.00 (6 липня 2006 року) – у внутрішньому дворику Санктуарію відбулось освячення пам’ятника Слузі Божому Івану Павлу II. Усі запрошені гості та представники зібрались тут, щоб в особливий спосіб пережити ще один пам’ятний знак Ювілейних святкувань у Санктуарії. Передусім, повернемось кілька кроків назад. Історично комплекс Санктуарію включав у себе храм та приміщення монастиря Домініканів. Проводячи ремонтні роботи, впорядковуючи приміщення якось однозначно народилась ідея започаткувати функціонування Реколекційного дому. А так, як Санктуарій розміщений близько головної дороги в напрямку Львів – Одеса, то щораз більше паломників та подорожуючих зупиняються тут, щоб мати перепочинок та нічліг, отже, є потреба Дому Паломника.
Це місце стало місцем втілення ідей відкритості на людину, на її духовне зростання та відновлення єдності з Богом через молитву та служіння ближньому. Святіший Отець, Іван Павло II неодноразово наголошував на потребі вийти назустріч людині у світі. Тому Реколекційний дім та Дім Паломника Санктуарію Летичівської Богородиці носитеме ім’я Папи. Знаком його духовної присутності та опіки цим місцем і став пам’ятник, ще один Ювілейний дар добродіїв з Польщі.
Єпископ Сідлєцької дієцезії Генріх Томасік та єпископ Кам’янець – Подільської дієцезії Леон Дубравський освятили пам’ятник та уділили свого пастирського благословіння на подальшу діяльність та служіння цього місця духовним потребам людей.
З посеред запрошених гостей виступив Анжей Стельмаховський, професор, голова Товариства «Спільнота Польська»:
«Від імені Польської Спільноти хочу подякувати, але не лише за освячення пам’ятника, але за всю Ювілейну урочистість...
З однієї сторони – це є зустріч з новою Україною, яка відроджується.І це для нас є дуже важливим. З іншої, другої, ще важливішим є те, що тут переплітаються елементи традицій польського і українського народів на фундаменті віри. Радію, коли бачу що традиції продовжуються. Це дуже важливо, щоб люди зустрічалися, щоб їх щось єднало – в цьому випадку віра. На мою думку, ідучи саме такою дорогою можна віднайти правдиву приязнь наших народів, а це дуже близьке моєму серцю».
Зі словами особливої вдячності виступили представники місцевої влади: пані Людмила Борисова, голова селищної ради та пан Олег Сельський – голова Летичівської райдержадміністрації Настоятель парафії та хранитель Санктуарію о.Адам Пшивуський також сердечно подякував усім гостям, які прибули на Урочистості та вручив, як знак вдячності за духовну та велику матеріальну підтримку справи відродження та відновлення цього місця, ікони Летичівської Богородиці.
А далі, серед ніжної зелені та квітів, вплітаючись у прекрасну акустичну мелодику архітектурних особливостей внутрішнього дворику прозвучав концерт пісень присвячений Слузі Божому Івану Павлу II у виконанні молодіжного хору та Львівського струнного квартету.
Освячення пам’ятного знаку на братській могилі вояків війська Польського, які загинули у 1920 році
На місцевому кладовищі напередодні Ювілейних урочистостей було впорядковано братську могилу та встановлено на ній пам’ятний знак. Особливо хвилюючим був цей жест для тих, хто пам’ятає своє польське коріння на цій землі. Історія сповнена переплетінням стражденних долей народів, зокрема українського та польського.
На цвинтарі виступив Вальдемар Ковальский, консул Польського представництва у Львові:
«Ми з великим задоволенням прийняли у Львові запрошення прийняти участь в святкових урочистостях 400- літнього Ювілею Санктуарію Летичівської Богородиці. Я маю честь представляти свою Вітчизну, тим паче, що знаходжусь поряд з великим поляком, що дбає про Спільноту Польську за межами східних кордонів, професором Анжеєм Стельмаховським. Дякую Богові, що маю можливість за виявом зміцнення віри та любові. Від сьогоднішнього дня Санктуарій матиме ще одного паломника і ним буду я.
З нагоди Ювілею, окрім інших важливих справ ксьондз Адам спромігся також впорядкувати і оновити місце поховання.
Це були молоді люди, які боролись за ті цінності, котрі ми сьогодні засвідчуємо: за волю, за демократію, за мир. Вони боролись, захищаючи свою Вітчизну і поклали за це свої голови. Ми маємо перед ними обов’язок вірності і пам’яті. Таких місць маємо дуже багато на території краю і ми зобов’язані дбати про дотримання на них порядку. Я вірю що 1 листопада, знайдуться руки, які запалюватимуть поминальні свічки на цвинтарі. Адже Богородиця, Матір нашої Вітчизни ніколи не забуває про своїх синів, де б вони не були, де б вони не полягли.Честь їм і вічна пам’ять!»
Були ще інші виступи, спогади та взаємні ділення. До могили польських вояків було покладено квіти, а світлу пам’ять про загиблих огорнули спільною молитвою, віддаючи в руки Божого Милосердя, не лише душі померлих, але і наші, душі тих, хто живе.
Таким був початок ЮВІЛЕЙНОГО РОКУ САНКТУАРІЮ, який згромадив понад 7 тисяч паломників і гостей та понад 120 представників духовенства.
Далі – події і заходи, що по особливому стали пам’ятними як для Летичівської святині, так і для вірних усієї Кам’янець – Подільської дієцезії:
Липень – серпень 2006 року – численні паломництва з України, Польщі та світу, разом близько 3 тисяч осіб
Реколекційні зустрічі для груп молоді та дітей.
15 серпня 2006 року – парафіяльний відпуст в урочистіть Успіння Пресвятої Діви Марії. Прихід паломників – учасників школи євангелізації Францисканського Ордену Світських.
Січень 2007 – I Дієцезіальний Фестиваль Колядок
Лютий 2007 – Зустріч Богопосвячених осіб. Дієцезіальний день зосередження для священиків Кам’янець – Подільської дієцезії
Березень 2007 – Реколекційна зустріч Легіону Марії
Квітень 2007 – Початок перегринації Ікони Летичівської Богородиці парафіями дієцезії
Травень 2007 – Паломництво родин
Червень 2007 – Дієцезіальний День Дитини. Урочистість Першого Причастя
Серпень 2007 – Дієцезіальний День Молоді
6 липня 2007 року – Відпустова Урочистість на закінчення Ювілейного року
Царице Поділля та Волині, будь з нами повсякчас, веди нас до Ісуса!
Благослови нашу українську землю та усім тим, хто прагне для неї щасливого майбутнього, жертвуючи вже сьогодні свою працю та молитву.
Летичівська Богородице, молись за нас!
