Перегринація Ікони Летичівської Богородиці
римсько-католицькими парафіями Кам’янець-Подільської дієцезії
з 26 квітня по 4 липня 2007 року
Від самого початку історії Санктуарію Летичівської Богородиці долю ікони називають мандрівною. Раз за разом була потреба вивезти чи переховати Чудотворний лик Богородиці, щоб зберегти і захистити від людської жорстокості та безвірства. Але Господь дарує нам сьогодні благословенний час свободи віровизнання.
Ікона Летичівської Богородиці, Цариці Поділля та Волині, з нагоди ювілейного року вирушає у свою мандрівку парафіями дієцезії. Йде до кожного храму, до кожної спільноти, щоб вислухати усі благання, прийняти людські болі та смутки, благословити та дарувати надію. Як Добра Мати, об’єднує своїх дітей, незалежно від релігійної приналежності, приходить до святинь православних та греко-католицьких. Приносить у кожне селище та місто радісні хвилювання приготувань та зустрічі з Матір’ю нашого Господа.
Перегринація розпочалась Святою Літургією в Летичівській святині, яку відправили єпископ-ординарій Леон Дубравський та єпископ-помічник Ян Нємєц. Крім парафіян з Летичева цю хвилюючу подію також переживали і парафіяни з Маниковець, які, як паломники приїхали, щоб провести Ікону Богородиці у цю особливу ювілейну подорож. У проповіді було наголошено, що впродовж багатьох років люди ідуть, щоб поклонитись Богородиці в Санктуарії кількаденними паломницькими стежками, а цього дня Пресвята Богородиця сама виходить і розпочинає своє паломництво до серця кожної людини.
Після єпископського благословіння летичівські парафіяни в урочистій процесії під спів Маріїних пісень винесли Ікону з храму і розмістили її в спеціально приготовленій автокаплиці, в якій вона мандруватиме дорогами Кам’янець-Подільської дієцезії у супроводженні єпископів від парафії до парафії. Першими, хто радісно вітав Летичіську Богородицю були парафіяни з Хмільника (парафія Святої Трійці, настоятель о. Анатолій Білоус та вікарій о.Роман Пархомцев). Громада вірних зібрались на одній із вулиць містечка. Святково прибрана колона дітей, молоді, представники різних громад міста та органів державної влади урочисто привітали Ікону Божої Матері і далі понесли вулицями міста до храму. У руках людей багато квітів, діти несуть велику веревицю розарію, до урочистої процесії приєднуються численні перехожі. Це було справжнє свято і визначна подія не лише для римо-католиків, а для усіх мешканців Хмільника. У храмі приготовлений трон для Ікони Богородиці, прикрашений білими трояндами, і весь храм був теж по особливому святковий. Почергово вітають Летичівську Богородицю діти, молодь, родини та присутні священики. Святою Літургією та проголошеним пастирським словом єпископа розпочинається молитовне чування біля Ікони Богородиці, яке триватиме цілу добу. А наступного дня Ікона вирушить до Літинської парафії.
Від парафії до парафії також переходила Книга Хроніки Перегринації, де священики і парафіяни вписували свої слова подяки, прохання або ж просто враження від пережитих зустрічей з Божою Матір’ю. Була надана можливість придбати багато релігійних пам’яток перегринації. Перебування Ікони на парафії стало нагодою до зібрання кожної парафіяльної спільноти, щоб наново розпо-чати своє життя, щоб ще раз спільно спробувати щось змінити у своїх стосунках з ближніми, щоб принести мир та надію, усім, хто так цього потребує у сьогоднішньому світі. До своїх родинних храмів у ці дні також поспішали усі, хто обрав дорогу священицького чи чернечого покликання, щоб дякувати Пресвятій Богородиці за дар віри та просити ЇЇ благословіння на майбутнє. На кожній парафії була особлива Літургія, яку відправляли священики, які працювали у цих святинях та ті, хто був покликаний до служіння Богові з цих місць. Також, в парафіяльних спільнотах була, передусім, велика молитовна програма, нагода до сповіді, та духовні реколекції проведені самою Божою Матір’ю, чий погляд неустанно доторкався кожного людського серця та душі.
Записи з книги Хроніки Перегринації:
«...в час перебування в храмі ікони Летичівської Богородиці ловила себе на думці: як далеко нам всім до чистоти і вірності Марії, як мало в нас терпеливості у відношеннях один до одного. Маріє, прости нас за те, що ми і сьогодні своїми гріхами прибиваємо Твого сина до хреста. Змилуйся, Маріє, прости і відведи від нас гріхи. Дай нам Твоєї чистоти, Твоєї любові, Твоєї вірності!
Сотні людей, які підходили до образу Богородиці, відходили із світлим, яскравим вогником в очах, віддавши свої болі, муки, тривоги своїй піклувальниці, опікунці, Матері. Вони отримували полегшення, розраду. Тепер буде легше, бо не самі вирішуємо – з нами Марія. Вона Всемилостива. Вона зрозуміє і допоможе. Дякуємо, Свята Богородице, палаючим серцем, за Таке навернення, за таку віру».
«Маріє, Мати Божа Летичівська, я вдячна Тобі за свою сім’ю, за мого чоловіка, моїх батьків, які дали мені життя. Дякую за всіх священиків які працювали і працюють в нашій парафії. Дуже прошу про мир у всьому світі, за молодь нашої парафії».
«Матінко Божа, ось я стою перед Тобою на колінах, дивлюсь на Тебе, і прошу – випроси у Господа прощення гріхів. Я завжди йду на сповідь не підготовленою, не виконую покути. Я – пусте місце без Господа. Прошу Тебе, Матінко Божа, не покидай мене в тяжку хвилину, прошу про молитву і заступництво перед Твоїм Сином...».
«Мати Божа! Прийми нашу молитву в тому наміренні, щоб любили один одного в єдності духа і переповнили свої серця тими чеснотами, якими Ти сподобалась в Господі, як раба Господня. Вшановуємо Твою Святу Ікону, Мати Божа Летичівська і ми, вірні Православної Церкви Київського Патріархату».
«Прошу, Матінко, за навернення мого сина, щоб ходив до костелу, до Сповіді, до Причастя, зміцни його віру».
«Дякую Тобі, Матінко Летичівська, за те, що Ти тримала однією рукою свого Сина, а другою – мою онучку Антоніну, коли вона попала у велику аварію, залишилась живою і одужала за місяць».
«Дякую, кохана Матінко, за моє оздоровлення, за цей час благодаті, за все добро. Ти мені дуже дорога, бо я своєї земної матері не знаю».
«Свята Маріє, допоможи моїй родині, опікуйся нами, допоможи моєму синові, який відступив від Бога. Наверни його».
«Матінко Божа, Милосердна Ненько, дякую Тобі за все...».
Тисячі подяк, прохань, і в кожному - невимовна туга за Материнською опікою Пресвятої Діви Марії. Марієне благословіння приходило до кожного дому, щоб залишитись у ньому і ще раз, на ново, відродити віру, надію і любов.
Перегринація ікони тривала до 4 липня і за цей час Чудотворний Лик Летичівської Богородиці побував у таких парафіях:
Хмільник (пар. Святої Трійці), Літин (пар. Матері Божої Сніжної), Вінниця (пар. Святого Духа), Вінниця (пар. Святого Франциска), Вінниця (пар. Матері Божої Ангельської), Козятин (пар. Матері Божої Доброї Ради), Комсомольське (пар. Святого Яна Непомуцена), Вінниця (пар. Божого Милосердя), Оратів (пар. Святого Станіслава Єпископа), Гайсин (пар. Святої Терези від Дитятка Ісус і Пресвятого Обличчя), Брацлав (пар. ПДМ Святого Скапулярію), Немирів (пар. Святого Йосипа), Гнівань (пар. Святого Йосипа), Плебанівка (пар. Святого брата Альберта), Шаргород (пар. Святого Флоріана), Деребчин (пар. Матері Божої Нестанної Допомоги), Михайлівка (пар. Святого Архангела Михаїла), Мурафа (пар. Непорочного Зачаття ПДМ), Чечельник (пар. Святого Йосипа), Городівка (пар. Непорочного Зачаття ПДМ), Ямпіль (пар. Непорочного Зачаття ПДМ), Яришівка (пар. Пресвятого Серця Ісуса Христа), Чернівці ( пар.Святого Миколая), Могилів-Подільський (пар.Відвідин ПДМ), Лучинець (пар.Внебовзяття ПДМ), Мовчани (пар. Святого Войцеха), Жмеринка (пар. Святого Олексія), Браїлів (пар. Святої Трійці), Бар (пар. Святої Анни), Нова Ушиця ( пар. Преображення Господнього), Вербовець (пар. Святого Михаїла Архангела), Снітків (пар. Непорочного Зачаття ПДМ), Кам’янець-Подільський (пар. св. Апостолів Петра і Павла), Кам’янець-Подільський (пар. Святого Миколая), Кам’янець-Подільський (пар. Найсвятішого Серця Ісуса), Слобідка Рахнівська (пар. Святого Станіслава), Дунаївці ( пар.Святого Михаїла Архангела), Смотрич (пар. Святого Миколая), Станція Дунаївці (пар. Святого Духа), Підлісний Мукарів (пар. Святого Йосипа Обручника ПДМ), Морозів (пар. Матері Божої Ченстоховської), Мицівці (пар. Святої Фаустини), Голозубинці (пар. Непорочного Серця Марії), Віньківці (пар.Святого Антонія з Падуа), Зіньків(пар. Святої Трійці), Ярмолинці ( пар. Святих Петра і Павла), Городок (пар. Святого Станіслава Єпископа), Городок (пар. Святої Фаустини), Сатанів (пар. ПДМ Ясногурської), Городок (пар. Святого Йосипа), Чемерівці (пар. Матері Божої Ченстоховської), Шарівка (пар. Матері Божої Святого Розарія), Понінка (пар. Божого Милосердя), Полонне ( пар. Святої Анни), Шепетівка (пар. Воздвиження Святого Хреста), Славута (пар. Святої Дороти), Нетішин (пар. Матері Божої Ченстоховської), Ізяслав (пар. Святого Йосипа), Білогір’я (пар. Святого Вінцена Палльоті), Волочиськ (пар. Святої Трійці), Писарівка ( пар. Непорочного Зачаття ПДМ), Гвардійське (пар. Святого Войцеха), Шаровечка (пар. Матері Божої Святого Розарію), Хмельницький (пар.Святої Анни), Красилів (пар. Пресвятого Серця Ісуса), Староконстантинів ( пар.Святого Йоана Хрестителя), Хмельницький (пар Христа Царя ), Хмельницький (пар. Непорочного Серця ПДМ), Маниківці (пар. Пресвятого Серця Ісуса), Деражня ( пар. Святої Анни).
Напередодні Відпустових урочистостей на закінчення Ювілейного року Санктуарію ікона Летичівської Богородиці повернулась да свого дому, щоб знову давати притулок та свою Материнську любов для усіх , чиї стежки звертатимуть до цього святого місця.
Неподалік вівтаря, на своєму уквітчаному троні вона зустрічала паломників та гостей Летичівської святині 6 липня.
На дворі – холодний дощ, чорні хмари, що вирували на небі від пориву сильного вітру в ці святкові дні, а у храмі – люблячий, сповнений спокою і такий проникливий погляд Марії. Кожна парафія на закінчення Урочистостей з рук єпископа-ординарія отримали ікони Летичівської Богородиці для проведення перегринації ікони в родинах. Підготовлено та видруковано для цього Родинний молитовник. У кожному домі ікона перебуває добу. Це час на особисту і тиху розмову з Матір’ю Бога в кожній родині.
