Улюблені парафіяни та всі люди доброї волі!
Цьогорічні Великодні свята переживаємо в особливій атмосфері. Серця людей сповнені панічним страхом, огорнені в розпач та зростаючу безнадійність. Як священик, в ці передсвяткові дні все частіше чую ствердження «Пасхи цього року не буде!». Так, не буде цього року і не було минулого, тому що в історії спасіння світу вже відбулося Христове Воскресіння. Щорічне переживання Великого Посту і Свята Воскресіння Христового, як інших свят і урочистостей літургійного календаря, це чергове повторення і нагадування людині Церквою про її покликання до життя у Христі.
Сьогодні людство, як ніколи, споглядає на результат власної безвідповідальності, зажерливості та егоїстичного буття людини у світі, створеному Богом. Усі зусилля людини, скеровані на творення так технічно досконалої цивілізації, віртуального суспільства і штучного імітованого розуміння щастя в одну мить змінили напрямок супроти життя самої людини.
Людина у Божому задумі покликана до вищих духовних цінностей, до існування на землі, як джерело миру, любові і нового життя. Живучи на землі, маємо скеровувати свої кроки до неба, адже Воскреслий Христос переміг смертю смерть і відкрив нам брами вічного життя. Це земне життя, сповнене важкої праці і страждання у Воскреслому Христі має сенс і призначення.
Під час проповіді 27 барезня 2020 року Святіший Отець Папа Франциск порівняв сучасний стан людства із тими зневіреними учнями, які взивають до Ісуса: «Рятуй нас. Гинемо».
«Господи, Твоє слово цього вечора вражає нас і стосується нас усіх, – мовив він. – У цьому нашому світі, який Ти любиш більше від нас, ми на повній швидкості мчалися вперед, почуваючись сильними й здатними на все. Жадібні заробітків, ми дозволили речам поглинути нас, а поспіхові – відволікати. Ми не зупинилися на Твої заклики, не пробудилися перед обличчям війн і несправедливості планетарного масштабу, ми не почули волання бідних, нашої важкохворої планети. Ми, незворушні, прямували вперед, вважаючи, що будемо завжди здоровими в хворому світі. Тепер, коли перебуваємо серед розбурханого моря, благаємо Тебе: Прокинься, Господи!», – сказав Папа, зазначаючи, що початком віри є «пізнати, що потребуємо спасіння».
За його словами, «Господь ставить перед нами виклик і серед нашої бурі запрошує нас розбудити й оживити солідарність і надію, які додадуть стійкості, підтримки й значення цим подіям, коли здається, що все зазнає руйнації».
І сьогоднішні умови ізоляції, коли відчуваємо дискомфорт від нестачі спілкування, обмеження нашого простору для діяльності, невідворотне погіршення матеріальних умов щоденного існування, відкривають перед кожним власні цінності і вимір розуміння людяності у суспільстві.
В благословенний час Великодніх свят, звертаю до вас не лише як традиційне привітання ці слова «Христос Воскрес!», а як слово надії, зміцнення, життя. Нехай відкриється серце і розум людини на усвідомлення, що Господь Воскрес і завжди є поряд людини.
Таємниця безмежної і величної любові Бога до людини, через смерть і Воскресіння Ісуса Христа не може бути обмеженою і відміненою законами жодної земної влади в історії людства.
Традиція і зовнішні атрибути святкування - це лише прояв нашої національної, особистісної культури і при необхідності регулюються органами державної влади.
Наше християнство полягає у нашому внутрішньому духовному вимірі, через єдність з Христом Воскреслим у Святих Таїнствах, Божому слові, молитві і вчинках милосердя.
Миру у Ваші серця! Навернення і очищення від гріха, щоб з Воскреслим Христом пройти земний шлях і досягти вічності!
Христос Воскрес! Воістино воскрес!
З Божим благословінням та молитвою отець Адам Пшивускі
настоятель римсько – католицької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Летичеві