«Ми всі хочемо миру. Не маємо великого впливу на те, чи буде мир в Україні і в цілому світі, хоча наша молитва теж має значення. Але більше значення має мир в моїй сім’ї, ще більше значення — мир в моєму серці». (З проповіді єп. Радослава Змітровича)
23 вересня в Санктуарії Летичівської Богородиці відбувся Дієцезіальний день родин. Відповідальний за душпастирство родин і безпосередній організатор цього дня о. Віталій Карпусь, вітаючи учасників, звернувся з проханням відкрити свої серця на Ісуса Христа, побачити Його і один одного. Панувала атмосфера особливої радості, коли ведучі називали парафії, з яких прибули учасники зустрічі. Ця символічна перекличка, щирі оплески, усміхнені і щасливі обличчя жінок і чоловіків – все це творило невидимий ланцюжок доброти і світла, яке є живим! Ми не самотні у нашому виборі віри і не потрібно боятись. В час, коли триває війна за територіальну цілісність нашої держави, коли сигнали тривоги сповіщають про загрозу чергових прильотів згори ми маємо бути в стані готовності.Але йде ще одна війна, інша – війна за збереження нашої християнської моральності, за наше духовне пробудження, за наше навернення, за наш вихід зі стану пасивності і інертності.Якщо ця велика війна медіально висвітлена з різних аспектів, видима в сльозах і горі втрат, то в цій другій війні людина є самотня. Щораз важче триматись розумного, справедливого і доброго вибору у житті. Щораз більше за добро сьогодні потрібно боротись! Ця зустріч родин в обіймах Божої Матері стала справжньою «підзарядкою» для усіх, хто її шукав і відчував її потребу. Свідчення подружніх пар, коли відкрито і щиро чоловік говорить про свою роль і відповідальність у родині, а дружина так само визнає свою слабкість і свої помилки – це взірець, якого потрібно прагнути у житті. Така багаточисельна присутність дітей, їхня поведінка у храмі, преклоніння і знак хреста перед Пресвятими Дарами – саме так виховуються діти, вільні духом і чисті морально. Якщо їм добре у Божому храмі, колись у майбутньому буде добре у їхньому домі і тим, хто буде поряд з ними. Особливим цього дня було служіння волонтерів з різних спільнот (Лицарі Колумба, Християнська Служба Порятунку, аніматорів Руху Світло Життя), серед яких багато молоді та людей зрілого віку. Знайшли час, щоб залишити свій дім, свої справи і послужити справі добра. А це – опіка і організація занять з дітьми, приготування обіду і організація місць зустрічей для учасників, прибирання після закінчення програми. Це було служіння з чистого і щирого серця, непомітне і вірне, але таке важливе в Божому вимірі. Протягом дня, поряд з учасниками Дієцезіального дня сімей були священики. Служили у сповідальницях, співслужили на Святій Літургії, яку очолив єпископ – ординарій Кам’янець – Подільської дієцезіїї Леон Дубравський. Єпископ – помічник Радослав Змітрович виголосив проповідь, а о. Олександр Халаїм провів конференцію на тему «Переживання року Божого Милосердя в єдності сім’ї дорогами війни» Душпастирська співпраця та єдність щодо духовної опіки родин в Церкві - це теж, одна із значимих складових життя парафіяльних спільнот. Серед присутніх на зустрічі були родини з різних спільнот і рухів Римсько – католицької Церкви ( Домашня Церква, рух «Екіпа Нотр – Дам», Рух Назаретанських родин, Неокатехуменальна спільнота), але всіх об’єднувала одна мета – дбати про збереження та розвиток родини на фундаментах християнських цінностей.  Парафіяльний хор з Городка прекрасним співом супроводжував цей день не лише під час Літургії, але протягом усієї програми.  Під час зустрічі неодноразово звучали слова звернення до тих, хто сьогодні стоїть на захисті нашої країни, нашого мирного сьогодення. Своєю молитвою огортали усіх воїнів, благаючи Господа про опіку та захист, а для душ загиблих пробачення усіх провин та єдності з Господом у вічності. Завершилась родинна зустріч Актом присвячення України Непорочному Серцю Марії перед Пресвятими Дарами.